З лікувальною метою використовують всю наземну частину рослини. Заготівля проводиться в період цвітіння, до появи плодів. Сушать в сушарках, під навісом, розстилаючи тонким шаром, часто перемішуючи. Можна сушити в маленьких зв'язках, підвішуючи їх у тіні.
Трава звіробою набула великої популярності в народі. Рослина застосовується як в'яжучий, апетитне, протизапальну, антисептичну, ранозагоювальну, бактерицидну засіб, при шлунково-кишкових хворобах, раку шлунка, метеоризмі, глистів, захворюваннях печінки і жовчного міхура, діабеті, поганому запаху з рота.
- Настій звіробою рекомендується при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, катарі шлунка, болях в животі, дизентерії, захворюваннях верхніх дихальних шляхів і легенів. При туберкульозі легень беруть настій звіробою (2 ст. Ложки звіробою на 1 літр сухого білого вина, кип'ятити на слабкому вогні, поки не залишиться 700 мл, приймати по 0,5 склянки вранці).
- Надає на організм стимулюючу дію, особливо на нервову систему. Препарати знімають нервозність, втома, головний біль, стимулюють серцеву діяльність, підвищує тиск. Його застосовують всередину при нічному нетриманні сечі, нервових захворюваннях, запаленні сідничного нерва, радикулітах, невритах, подагрі, артритах (роблять примочки, розтирання).
- Відвар трави звіробою приймають всередину при запаленні жіночих статевих органів, маткових кровотечах. При маститі роблять примочки з відвару, розтирання маслом їх звіробою, яке за своїми лікувальними властивостями близько до обліпихової. Воно прискорює загоєння ран.
- Відвари, спиртові витяжки рекомендують при запаленні слизової оболонки порожнини рота, ясен, ангіні.
- Застосовують їх у вигляді полоскань, для зміцнення зубів - у вигляді примочок.
- Розведену настоянку закопують в ніс при гаймориті, відвар простягають через ніс, а носову порожнину змащують маслом звіробою.
- При туберкульозі кісток, ранах, набряках, наривах, фурункулах, виразках шкіри роблять примочки зі свіжої подрібненої трави, прикладають сік свіжої рослини, роблять масляні пов'язки.
- Маслом із звіробою змащують тріщини на губах, руках, сосках, груди. Для розтирання можна рекомендувати масло із звіробою, змішане з маслом гірчиці, камфорою або скипидаром. Відвар рослини і масло сприяє швидкому загоєнню ран при лікуванні опіків, гангрени, трофічних виразок.
- Настій звіробою у вигляді ванночок, клізм використовують при геморої. Відваром миють голову, роблять примочки при себореї, вуграх. При опіках на уражені місця наносять суміш з збитого білка і олії з звіробою (на 5 білків 2 ст. Ложки олії), що сприяє підсушування поверхні і її загоєнню.
Приготування:
- Відвар: 1 ст. ложка звіробою на 1 склянку води, кип'ятити 1 хвилину, настояти 1 годину, процідити перед вживанням, приймати по 0,3-0,5 склянки 3 рази на день.
- Настій: 1 ст. ложка звіробою на 1 склянку окропу, настояти 30 хвилин, процідити перед вживанням, приймати по 0,25 склянки 3 рази на день до їди.
- Настоянка: наполягти сировину на 70% спирті (1:10) 1 добу в теплому місці, приймати всередину по 20-40 крапель 3 рази на день.
- Олiя: свіжі квіти помістити в пляшку або скляну банку, залити оливковою олією, поставити в тепле місце або на сонце на 2 тижні (періодично струшувати), процідити, зберігати в прохолодному місці в темному посуді. Або ж - 200 грам свіжих квітів залити 500 грамами оливкової олії, кип'ятити на слабкому вогні, помішуючи, 20-30 хвилин, настояти в теплому місці 1 добу, процідити.
Протипоказання: індивідуальна чутливість.
- Не є лікарським засобом. Перед вживанням проконсультуватися з лікарем.
Немає коментарів:
Дописати коментар